Думка про те, що мені певно теж доведеться йти воювати, дивним чином заспокоює мене та надає впевненості.

Вона фокусує примарні уявлення про майбутнє в чітку картину. Я знаю, що треба робити. Знаю, яка в нас мета.

Треба добряче підготуватись, щоб це було не дарма.